Напередодні. Україна на рубежі тисячоліть

Автор статті: Сергій УДОВИК, політолог
 

Для України чітко окреслюються два мож­ливі шляхи розвитку. Перший сценарій — дотримання стратегії розвитку, що ґрунтується на жорсткій монетарній політиці та бездефіцитному бюджеті, замішаному на адміністративному тискові та податковій системі, запозиченій у найрозвинутіших країн. Цей шлях призвів до багаторазово­го скорочення валового внутрішнього продукту на душу населення і веде до подальшого його падіння. За цим сценарієм до 2004 року триватиме розвал внутрішнього ринку, закриття системо-творних підприємств через спрацювання основних фондів та високу енергомісткість.

2004 року, після наступних президентських виборів, станеться зміна еліт. Дуже ймовірно, що того самого року Україна стане протекторатом Росії або буде поділена між Польщею та Росії великою мірою залежить від того, яка еліта до влади і чи зможе вона зберегти країну єдиною.

У разі збереження єдності України розпоч­неться повільне відновлення спільного ринку країни, й до 2010 року вона вийде на рівень 1996 р. Від 2010 р., після нової зміни еліт, Ук­раїна, можливо, розпочне динамічно розвива­тися, відновивши до 2015 р. рівень 1991 р. і ви­конуючи роль буферної зони.

Другий сценарій — радикальні реформи, які спиратимуться на внутрішні джерела, оскільки 95 відсотків проблем України поляга­ють у ній самій і можуть бути вирішені тільки Україною.

Оптимізація внутрішніх ресурсів, функціо­нальних зв’язків та системи управління може за 3-4 роки вивести економіку на рівень середньо-душового ВВП 3,5-4 тисячі доларів США (зараз — менше 600 доларів). З подальшим зростан­ням 11-12 відсотків на рік до 2010 року, а потім скороченням динаміки розвитку до 5-6 відсотків до 2020 року. Врешті вдасться вийти на середньодушовий ВВП близько 12-15 тисяч доларів.

Не виключений також проміжний сценарій, як, втім, і аналогічний білоруському варіантові.

Першою базовою перешкодою для прове­дення радикальної реформи є відверто слабкий менеджмент на найвищому рівні виконавчої влади, насамперед на рівні Кабінету Міністрів. Практично всі уряди формувалися з міністрів-тактиків, тоді як країна потребує міністрів зі стратегічним типом мислення.

Друга базова перешкода розвиткові Ук­раїни полягає у бракові позитивного зворотно­го зв’язку при надмірному використанні нега­тивного. Наша держава 80 років розвивається за умов «канчука». Натомість країні потрібен могутній позитивний зв’язок, впровадження принципу «медяника». Він сприятиме стимулю­ванню творчої енергії людей, спрямованої на створення процвітаючої держави.

Іншими словами, на зміну жорсткій моне­тарній політиці задля цієї самої політики й на зміну бездефіцитному бюджетові задля самого бюджету має прийти розуміння необхідності розроблення збалансованої економіки, для чо­го потрібно провести комплексну інституційну, грошово-кредитну, бюджетну, податкову рефор­му й реформу системи управління. Причому ці реформи мають узгоджуватися в часі одна з од­ною. Інакше навіть при проведенні правильних заходів може вийти негативний результат.